Влаштування бетонних та полімерних підлог

Влаштування бетонних підлог

Влаштування бетонних підлог у промислових будівлях

Влаштування полімерних підлог

Влаштування полімерних підлог по бетону

Влаштування бетонних підлог

Бетонна підлога – це підлога, яка виконана з бетонної суміші, певної марки.

Перед тим, як виконувати роботи з влаштування бетонної підлоги, на стадії проектування, необхідно врахувати умови, за яких буде експлуатуватися підлога.

 

Бетонні промислові підлоги

Який потрібний бетон для підлоги?

Все залежить від навантаження, яке впливатиме на підлогу.

Бетонна підлога, для частого будівництва та для промислового, буде різної марки (М) та класу (В).

Марка бетону (М) та клас бетону (В)

Марка бетону (М)  – головна характеристика, яка визначає міцність на стиск, через 28 днів, після повного схоплювання та набору міцності.

• Це показник якості бетону, характеристик морозостійкості та водонепроникності.

• Однак марка бетону визначає орієнтовну характеристику, так як показує, усереднені показники.

Клас бетону (В)  – параметр бетону, який визначає міцність на стиск, так само як і марка, але на відміну від неї, правильно визначає міцність бетону.

• Відмінність у класі бетону (B) та марці бетону (M), полягає у методі визначення міцності.

• У проектній документації бетон позначається тільки класом B, але в будівельній практиці марка бетону все ще використовується. 

• Відповідність марок та класів бетонів, встановлюється згідно з ГОСТ 26633-91 «Бетони важкі та дрібнозернисті. Технічні умови".

 

Щітка бетонна підлога

Розглянемо детальніше класифікацію марок:

• М-100 (7,5)  - бетон з низьким вмістом цементу, його відносять до легких бетонів, тип «стяжка».

• М-150 (12,5)  - ця марка трохи відрізняється від М-100 за своїми характеристиками. М-150 (В 12,5) використовується як основа для покриття для підлоги, чистової стяжки, чорнової стяжки, підбетонки і фундаментів при будівництві невеликих проектів. Бетон виготовляється на основі дрібного гранітного щебеню.

• М-200 (В15) -  є популярним видом бетону, який застосовується у будівництві споруд з легкими перекриттями, при зведенні споруд, не вище двох поверхів.

• М-250 (В20) – цей бетон, застосовується для будівництва елементів з невеликим навантаженням. Сходовий марш, бетонні майданчики, ненавантажені перекриття та ін. 

• М-300 (В22,5) –  застосовується, як фінішна бетонна плита, у загальній системі конструкції підлоги.  Матеріал менше боїться вологи, перепаду температур, він має підвищену морозостійкість. Зазвичай М-300 використовується для заливання різних видів фундаментів, доріжок, сходових майданчиків, сходів. 

• М-350 (В25) -  застосовується як фінішний пиріг у бетонних підлогах. Також, під полімерну підлогу і для влаштування бетонних підлог з топінгом. М-350 застосовується для виготовлення аеродромних та дорожніх плит, призначених для експлуатації в екстремальних умовах.

• М-400 (В30) - використовується для зведення мостових конструкцій, гідротехнічних споруд, спеціальних ЗБВ з конкретними вимогами міцності та надійності.

• М-450 (В35) -  переважно, використовується у виробництві гідротехнічних споруд, мостів, спеціальних залізобетонних конструкцій, дамб та інших конструкцій, зі специфічними характеристиками.

•  М-500 (В40) - цю марку бетону, застосовують для виготовлення спеціальних залізничних конструкцій, мостів, гідротехнічних споруд, сховищ, метро, ​​гребель та інших конструкцій з особливими вимогами. У всіх стандартних рецептурах, супровідній документації та сертифікатах, ця марка вказана як М-550. Особливості марки М-550 полягають у швидкому застиганні, високій міцності на стиск і розтяг.

Як бачимо, бетону для підлоги в приватному секторі буде достатньо М150-М250.

Влаштування бетонних підлог у промислових будівлях

Як правило, в промислових бетонних підлогах використовують бетон М300-М350.

Даний тип бетону, здатний витримувати статичні та динамічні навантаження.

 

Бетонні підлоги для складу

Укладання бетонної підлоги

Бетонна підлога може укладатися на м'яку основу і жорстку основу.

М'яка основа - це будь-які види заздалегідь ущільнених грунтів.

• Пісок.

• Щебінь.

• Глина і т.д.

Жорстка основа  – чорнова бетонна плита або підбетонка.

• На ущільнений ґрунт, укладають бетонну суміш, М150-М200.

• Перед армуванням, на підготовлену основу, укладають поліпропіленову плівку.

• Здійснюють облаштування опалубки або незнімних профілів.

 

Влаштування бетонного майданчика

Армування бетонної підлоги

Армування бетонної підлоги, розраховується під час проектування, залежно від навантажень.

Види Армування бетонних підлог

• Металева арматура.

• Металева сітка.

• Металева фібра.

• Поліпропіленова фібра.

• Базальтова арматура.

• Базальтова фібра і т.д.

 

Влаштування промислових бетонних підлог

Укладання бетону

• Подача бетонної суміші здійснюється за допомогою бетонозмішувачів, або бетононасосом.

• Бетон розподіляють по площині, згідно з заданою товщиною підлоги.

• Зайва вода (молоко) зганяється з поверхні підлоги.

• Бетон затирається диском та лопатями.

• Бетонна підлога покривається лаком-мембраноутворювачем і укривається плівкою, для плавного дозрівання та зниження тріщиноутворення.

Така технологія влаштування бетонної підлоги, дозволяє експлуатувати підлоги в різних галузях.

• Сільське господарство.

• Склади.

• Виробничі приміщення.

• Паркінг і т.д.

• При влаштуванні промислової підлоги для автомийок.

 

Бетонні підлоги

Одним з мінусів такої технології є утворення цементного пилу надалі, якщо не провести роботи з знепилення бетонних підлог.

Читайте нашу рубрику «Запитання-Відповіді», де ми розглядаємо питання «Знепилювання бетонних підлог».

Влаштування полімерних підлог

Нанесення полімерних покриттів здійснюється по бетонній основі, яку ми вже виконали, вище в статті.

Які вимоги висувають до основи для полімерних підлог?

Розглянемо загальну систему полімерних покриттів.

 

Полімерні підлоги для виробництва

Грунтовка для полімерних підлог

• Грунтовка або праймер застосовується в системах полімерних покриттів, практично по всіх типах мінеральних основ.

• Найбільш поширені типи: нові або старі бетонні основи, цементні маси, що самонівелюються, а також спеціалізовані цементні ремонтні склади.

• Роботи з влаштування полімерного покриття, з використанням необхідної ґрунтовки, за традиційним бетоном, необхідно проводити не раніше, ніж основа досягне 70% своєї марочної міцності, коли завершиться первинна усадка і його масова вологість буде не більше 4% (як правило, це відбувається через 28%). діб після укладання).

• Протягом цього часу, підставі необхідний певний догляд, який полягає у забезпеченні температурно-вологих умов витримки.

• Рекомендується застосовувати традиційні методи догляду за бетоном. У разі застосування різних засобів догляду (кюрингів, лаку-ембраноутворювача), їх необхідно повністю видалити, в рамках заходів з підготовки основи.

• Вологість основи необхідно визначати за допомогою діелькометричного вологоміра або використовуючи СМ метод (карбідний).

• У конструкції основи бетонної підлоги, по грунту має бути передбачений та якісно виконаний, гідроізоляційний шар.

• Це також необхідно, в конструкції основи по плиті перекриття, коли в приміщеннях нижче, мають місце вологі процеси або перепади температур.

• Капілярне піднесення вологи в основах, неприпустимо - це може призвести до відшарування полімерного покриття.

• Усі забруднення, такі як: цементне молочко, плями від ПММ, сліди від гуми, різних шпаклівок та фарб, повинні бути повністю видалені, оскільки впливають на адгезію матеріалу до бетону.

• Міцність основи на стиск повинна бути не менше 20 МПа, а когезійна міцність (на відрив), не менше 1,5 МПа.

• Дані параметри найзручніше визначити, використовуючи склерометр (або молоток Шмідта) і адгезиметр (наприклад, ПСО-5МГ4).

• Рівність основи, визначається вимогами та умовами експлуатації. Також, допустимі значення залежать від обраної системи полімерного покриття.

• Як правило, горизонтальне відхилення по рівністі не повинно перевищувати 4 мм на 2 м для стандартних умов і 2 мм на 2 м для покриттів з підвищеними вимогами по рівністі (згідно з СП 29.13330.2011 «ПІДЛОГИ»).

• Вимірювання здійснюються за допомогою 2 м рейки або правила.

• Основа перед нанесенням покриттів не повинна мати тріщин, порожнин, розшарування та ослаблених неміцних ділянок.

• Всі подібні дефекти повинні бути попередньо відремонтовані.

Вибір матеріалів і технологій ремонту залежить від типів наявних дефектів конструкції основи та планованих експлуатаційних навантажень.

 

Вимірювання показників бетонної підлоги

Підготовка основи

• Механічна підготовка основи застосовується не тільки для видалення забруднень і відкриття пір, але і для збільшення адгезії полімерного покриття.

• Чим більш текстурована поверхня виходить в результаті обробки, тим вища адгезія покриття, і отже, вища його стійкість до динамічних навантажень, а також довше термін експлуатації.

• Найбільш оптимальний метод підготовки основи вибирається в залежності від його стану конструкції, наявних дефектів, передбачуваних експлуатаційних впливів і обраної системи полімерного покриття.

• Найкращим методом підготовки для підлог, схильних до значних динамічних навантажень, впливу хімічних речовин або перепадів температур є фрезерування або дробоструминна обробка.

• У ряді випадків, даний вид підготовки основи, вимагатиме додаткового шпаклювання, перед нанесенням основних шарів покриття.

• Найбільш поширений вид підготовки основи – шліфування.

• При використанні цього методу підготовки рекомендується застосовувати алмазні, абразивні елементи більшої зернистості.

• Результатом обробки повинна бути добре текстурована поверхня, бажано, щоб після обробки, відкрився (став видно) мінеральний заповнювач (щебінь, великий пісок).

• Після обробки, основа повинна бути ретельно обезпилена, за допомогою промислового пилососа.

•  Не допускається використовувати воду в процесі обробки та очищення основи.

 

Механічна підготовка бетонної основи

Умови застосування

• Температура основи в процесі нанесення матеріалу повинна бути від +8 до +30°С.

• Необхідно пам'ятати, що іноді температура основи може бути нижчою за температуру повітря на 3 – 4°С.

• Вкрай небажано, в рамках однієї робочої зони, наявність ділянок з великою різницею за температурою основи.

• До цього можуть призвести різні фактори, наприклад, сонячні промені, різне обладнання у приміщенні, температурні процеси у суміжних приміщеннях тощо.

• Температуру основи найпростіше виміряти за допомогою пірометра (інфрачервоний безконтактний термометр).

• Температура основи повинна бути на 3ºС вищою за «точку роси». «Точка роси» - це температура повітря, за якої у приміщенні, утворюється конденсат. Вона залежить від вологості повітря в приміщенні і визначається згідно з розрахунковою таблицею.

• Температура повітря на будівельному майданчику має бути від +8°С до +30°С.

• Вкрай небажано, наявність протягів - це може призвести до дефектів поверхні: бульбашки, бриж, крокрень, липкі ділянки.

• Вологість повітря на об'єкті має бути не більше 85%, при температурі вище +23°С та не більше 75%, при температурі +10°С.

• Вологість та температуру повітря найзручніше вимірювати за допомогою термогігрометра.

• Температура компонентів матеріалу має бути близько +20°С.

• За високої температури на об'єкті бажано мати температуру матеріалу близько +15°C, а при низькій температурі на об'єкті, навпаки, бажано мати температуру матеріалу близько +25°С.

• Температура матеріалу і основи, вологість і температура повітря безпосередньо впливають на такі властивості матеріалів, як в'язкість (те-купність), час життя, терміни полімеризації, зовнішній вигляд поверхні і наявність/відсутність різних дефектів.

 

Підготовка бетонної основи

Приготування матеріалу

• Зазвичай, грунтовка для полімерних підлог складається з двох компонентів: «А» - епоксидна смола і «В» - затверджувач, які знаходяться в ретельно підібраному співвідношенні.

• При необхідності, часткового використання комплекту, слід чітко дотримуватись масового співвідношення компонентів (перед зважуванням потрібно перемішати компоненти незалежно один від одного).

• При недотриманні цього правила, можлива поява жирної плівки на поверхні, залишкова липкість або втрата фізико-механічних властивостей шару.

Послідовність приготування матеріалу:

• розкрити ємності з компонентами та ретельно перемішати компонент «А» (смола) у заводській упаковці, за допомогою низькообертового міксера зі спіральною насадкою типу «Helical» (300 – 400 оборотів/хв);

• повністю перелити компонент "В" (затверджувач), в ємність компонента "А" (смола) і ретельно перемішати протягом 2 - 3 хвилин, до отримання однорідної консистенції матеріалу. При цьому повинні захоплюватися ділянки, прилеглі до дна та до країв змішувальної ємності;

• перелити матеріал у другу, чисту ємність і перемішати знову протягом 1 – 2 хвилин.

• При необхідності кварцові піски та інші наповнювачі додаються в попередньо змішаний в'яжучий матеріал, при постійному перемішуванні. Слід перемішувати до отримання гомогенної суміші.

• При перемішуванні компонентів, насадка міксера не повинна сильно підніматися над рівнем матеріалу, щоб не залучати зайве повітря до складу.

• Хімічна реакція між компонентами «А» і «В» – екзотермічна, тобто відбувається з виділенням тепла, що скорочує час життя складу, тому обсяг матеріалу, що зачиняється, повинен бути ув'язаний з кількістю укладачів, швидкістю і способом нанесення, температурою на об'єкті.

• Кожна хвилина знаходження змішаного комплекту матеріалу («А» + «В») у великому обсязі (у відрі) скорочує час життя і, отже, час обробки матеріалу. Намагайтеся замішувати таку кількість складу, щоб час вироблення одного замісу, становило близько 15 - 20 хвилин.

Заміс трикомпонентного праймера

Нанесення матеріалу

• Двокомпонентна ґрунтовка наноситься на основу методом «забарвлення», за допомогою валика із синтетичним ворсом.

• В окремих випадках, (наприклад, сильнопориста основа), доцільно наносити склад за допомогою гумового сквіджа, з наступною прокаткою валиком.

• У процесі нанесення ґрунтувального складу, не допускати утворення калюж та потік.

• Шар ґрунту має наноситися рівномірно.

• Нанесення матеріалу слід починати від стіни, протилежної виходу.

• У приміщеннях зі складною геометрією, рекомендуємо заздалегідь продумати графік та план робіт із заливання.

• Якщо перший шар грунтовки, повністю або частково ввібрався в основу, необхідно нанести матеріал повторно.

• Загальна витрата матеріалу на ґрунтовку основи залежить від пористості та текстури поверхні.

• Після нанесення матеріал протягом 24 годин (20°С) слід захищати, від безпосереднього впливу води.

• У цей період, вплив води, може викликати на поверхні, фарбування в білий колір та/або клейкість поверхні, які значною мірою впливають на адгезію, з подальшим покриттям і обов'язково повинні бути видалені.

• Перед нанесенням основних шарів покриття, правильно загрунтована поверхня основи, повинна мати вигляд вологого бетону, без сухих або матових плям, мати чітко видиму полімерну плівку.

• Загрунтована поверхня не повинна липнути, на ній не повинно бути калюж або товстих шарів матеріалу, а також візуально видимих ​​пор.

 

• На загрунтованій підставі, не повинно бути забруднень, що перешкоджають адгезії, таких як: пил, плями від ПММ, сліди від гуми, різні шпаклівки та фарби.

• Усі ці забруднення мають бути повністю видалені.

• Останній шар ґрунтовки, якщо це передбачено конструкцією покриття, необхідно присипати прожареним кварцовим піском (витрата та фракція піску визначається конструкцією покриття).

• Міжшаровий інтервал при температурі +23°С повинен бути не більше 36 годин.

• Наступні шари необхідно наносити не раніше ніж попередній шар досягає стану «на відлип», тобто. не липне до пальців при торканні.

• Мінімальний та максимальний міжшаровий інтервал може бути більшим або меншим від зазначеного і безпосередньо залежить від температури та вологості на об'єкті.

 

Нанесення праймера

Очищення інструментів

Після закінчення робіт інструменти очищають органічним розчинником. Застиглий матеріал можна видалити тільки механічно.

Заходи безпеки

• При роботі з матеріалом необхідно забезпечити вентиляцію приміщення. 

• При роботі, необхідно використовувати спеціальний одяг та взуття, захисні окуляри та рукавички. 

• Не допускати попадання матеріалу на відкриті ділянки шкіри. 

• При попаданні в очі або рот промити великою кількістю води і негайно звернутися до лікаря.

Нанесення полімерного покриття

Розглянемо стандартний вид тонкошарового покриття для влаштування полімерної підлоги, який наносять у два шари.

У будь-якому випадку потрібно добре ознайомитися з вашою системою, тому що кожен матеріал індивідуальний у своїх характеристиках.

 

Нанесення тонкошарового полімерного покриття

Умови застосування

• Температура основи в процесі нанесення матеріалу повинна бути від +10°С до +30°С (необхідно пам'ятати, що іноді температура основи може бути нижчою за температуру повітря на 3 – 4°С).

• Вкрай небажано в рамках однієї робочої зони наявність ділянок з великою різницею за температурою основи (деякі фактори можуть призвести до цього явища, наприклад, сонячні промені, різне обладнання у приміщенні, температурні процеси у суміжних приміщеннях тощо).

• Температуру основи найпростіше виміряти за допомогою пірометра (інфрачервоний безконтактний термометр). Температура основи повинна бути на 3ºС вищою за «точку роси».

• «Точка роси» - це температура повітря, за якої у приміщенні утворюється конденсат. Вона залежить від вологості повітря в приміщенні і визначається згідно з розрахунковою таблицею.

• Температура повітря на будівельному майданчику має бути від +10°С до +30°С.

• Вкрай небажана наявність протягів - це може призвести до дефектів поверхні: бульбашки, бриж, крокрень, липкі ділянки.

• Вологість повітря на об'єкті має бути не більше 75%.

• Вологість повітря, температуру повітря та «точку роси» найзручніше вимірювати за допомогою термогігрометра.

• Температура компонентів матеріалу має бути близько +20°С.

• За високої температури на об'єкті бажано мати температуру матеріалу близько +15°C, а при низькій температурі на об'єкті, навпаки, бажано мати температуру матеріалу близько +25°С.

• Хімічна реакція між компонентами "А" і "В" - екзотермічна, тобто. відбувається з виділенням тепла, що скорочує час життя складу, тому обсяг матеріалу, що зачиняється, повинен бути ув'язаний з кількістю укладачів, швидкістю і способом нанесення, температурою на об'єкті.

• Необхідно пам'ятати, що температура матеріалу та основи, вологість та температура повітря безпосередньо впливають на такі властивості матеріалів, як в'язкість (плинність), час життя, термін полімеризації, зовнішній вигляд поверхні та наявність/відсутність різних дефектів.

 

Бетонні полімерні підлоги для сто

Приготування та нанесення матеріалу

• Матеріал має два компоненти («А» і «В»), які знаходяться у ретельно підібраному співвідношенні.

• При необхідності часткового використання упаковки слід чітко дотримуватись співвідношення компонентів.

• При недотриманні цього правила, можлива поява жирної плівки на поверхні, залишкова липкість або втрата фізико-механічних властивостей шару.

• Для приготування складу необхідно розкрити ємність з компонентом «А», ретельно перемішати його в заводській упаковці за допомогою низькооборотного міксера зі шнековою насадкою (300 – 400 об./хв.), розкрити ємність з компонентом «В», повністю перелити його в ємність з компонентом «А» і перемішати протягом 2-3 хвилин, потім перелити в чисту ємність і перемішати ще раз протягом 1-2 хвилин до утворення гомогенної суміші.

• Особливу увагу приділяти ретельному перемішування матеріалу в зоні дна і стінок відра, щоб уникнути дефектів покриття (погано перемішані компоненти не повністю вступають у хімічну реакцію).

• При перемішуванні компонентів насадка міксера не повинна сильно підніматися над рівнем матеріалу, щоб не залучати зайве повітря до складу (це може ускладнити прокатку голчастим валиком).

• Хімічна реакція між компонентами «А» і «В» – екзотермічна (відбувається виділенням тепла, яке скорочує час життя складу), тому обсяг матеріалу, що зачиняється, повинен бути ув'язаний з кількістю укладачів, швидкістю і способом нанесення, температурою на об'єкті.